Школа по новому, до школи — у п’ять рокiв: що думають про пропозицiю мiнiстра експерти та батьки

Сергiй Шкарлет

Повідомлення  880 Перегляди оновлено 3 місяці тому назад


 

Школа по новому, до школи — у п’ять рокiв: що думають про пропозицiю мiнiстра експерти та батьки

 

Нещодавно т. в. о. мiнiстра освiти i науки Сергiй Шкарлет виступив з iнiцiативою щодо запровадження в Українi шкiльної освiти з п’яти рокiв.

 

Посадовець наполягає на тому, що сучаснi дiти завдяки iнформацiйним технологiям розвиваються набагато швидше, i їхня успiшнiсть у дорослому життi залежатиме вiд бiльш раннього опанування корисних навичок та розвитку здiбностей. Проте бiльшiсть опитаних нами експертiв сприймає таку перспективу скептично. «Голос України» поцiкавився думкою науковцiв, психологiв та батькiв на Житомирщинi щодо життєздатностi цiєї iнiцiативи та її можливих наслiдкiв.

Катерина КУНИЦЬКА, корекцiйний педагог, психолог, засновник та директор ГО «Дотик»:

— У своїй роботi я починаю працювати з малюками i доводжу їх до молодшого шкiльного вiку. Я добре бачу перехiд вiд дитячого садка до школи i все, що вiдбувається нинi у нашiй дошкiльнiй та шкiльнiй освiтi. Створюється враження, що програми, якi сьогоднi використовуються у наших школах i дошкiльних закладах, взагалi жодним чином не враховують психофiзiологiчнi основи розвитку дитини. Хоча певному вiку вiдповiдають певнi можливостi отримання, обробiтки та використання iнформацiї.

Я категорично проти запровадження в Українi шкiльної освiти з п’яти рокiв, бо наша система до цього не готова. i це я навiть не про матерiальну базу, вiдсутнiсть якої — окрема розмова, а про вiковi особливостi психофiзiологiчного розвитку дiтей. Якщо п’ятилiтнiх дiтей посадити за парти у школi та поставити перед ними iнтерактивну дошку, ми їх нiчого не навчимо. Крiм того, можна, звiсно, написати, що дiти пiдуть до школи у п’ять рокiв, але знайдуться батьки, котрi з тих чи iнших причин намагатимуться вiддати дитину вже в чотири, а також тi, хто вiдправить дiтей до школи в шiсть чи сiм. Мiж цими учнями у класi буде просто прiрва!

Нам не п’ятирiчок треба до школи посилати — нам треба навести лад у дошкiльнiй освiтi та вiдправляти дiтей до школи, як ранiше, у сiм рокiв. Така система успiшно працювала у минулому саме тому, що враховувала i вiдображала у програмах вiковi психофiзiологiчнi норми i пiзнавальнi можливостi дiтей. Якщо ми подумаємо про те, хто йтиме до школи i хто там навчатиме, якщо ми наведемо лад у дошкiльних закладах i педагогiчних вишах, середня ланка — школа — сама собою пiдтягнеться.

Надiя ПАВЛИК, доктор педагогiчних наук, професор кафедри соцiальних технологiй Житомирського державного унiверситету iменi iвана Франка:

— Менi здається, що, з одного боку, навчання з п’яти рокiв, яке практикується у великiй кiлькостi розвинених країн, є нормальним, якщо це навчання через гру, через дiяльнiсть, а не через постiйне нерухоме сидiння у класi за партами на уроках.

При цьому iдея навчання з п’яти рокiв не є життєздатною в Українi, бо вона вимагає насамперед величезних капiталовкладень. Потрiбно органiзовувати спецiальний освiтнiй простiр, потрiбне спецiальне обладнання — методичне й iгрове.

Потрiбнi величезнi грошi на пiдготовку фахiвцiв, якi зможуть здiйснювати таку освiтню дiяльнiсть. Я не впевнена, що нинi наша держава готова до такої реформи. Вiзьмемо як приклад ту ж реформу НУШ, яка дуже класна в iдеї i класно стартувала, — адже вона на сьогоднi також не реалiзована у тих цiлях i обсягах, якi були задуманi. Чому? Бо, знову ж таки, немає достатнього фiнансування, реформу «повiсили» на об’єднанi територiальнi громади, i кожен реалiзує її так, як вважає за потрiбне. Особисто я згодна, що необхiдно iнтегруватися в європейський освiтнiй простiр i вивчати передовий досвiд. Але треба ще й розумiти нашi реалiї i виходити з того, що нашi плани повиннi бути стратегiчними, а не «сьогоднi на сьогоднi». Ми маємо ретельно прорахувати, чи можемо ми таку реформу забезпечити протягом п’яти, десяти рокiв i так далi.

Людмила ЗАЛiЩУК, заступниця голови ГО «ЛА ДА»:

— Я з власного досвiду знаю, що таке неготовнiсть до школи. Мене мама вiддала до школи у 6 лiт, i я бiльше року не могла зрозумiти, чого вiд мене вимагають та очiкують, i тiльки гралася замiсть навчання. На той момент я була абсолютно не готовою до школи психологiчно. Менi здається, це сильно позначилося на моєму подальшому життi. Я вважаю, що дитина повинна бути готовою до школи i фiзично, i психологiчно, та надзвичайно мало сучасних дiтей насправдi готовi до школи у п’ять рокiв. Тому коли я прочитала у ЗМi про iдею нашого мiнiстерства запровадити шкiльне навчання з п’ятирiчного вiку, я була глибоко обурена їхньою неосвiченiстю i нерозумiнням основ вiкової педагогiки i психологiї. Я вважаю, що це або абсолютно неграмотна позицiя нашого київського керiвництва, або ж якась провокацiя, покликана вiдвернути увагу вiд певних ситуацiй i подiй, якi вiдбуваються, зокрема, у сферi освiти. Навчання з п’яти рокiв — то є межа, коли хочуть повнiстю вiдбити у дiтей бажання вчитися, як свого часу його вiдбили менi. Я — мама, i я обов’язково пораджуся з психологом та подругами — практикуючими вчителями молодших класiв, перш нiж прийняти рiшення вiддати мою дитину до школи. Якщо фахiвцi порадять нам ще деякий час почекати, я так i зроблю. А якщо буде розпорядження Києва про навчання з п’яти рокiв, я буду змушена якось викручуватися i щось придумувати, щоб моя дитина пiшла до школи тодi, коли їй це буде комфортно i вона буде до цього готова.

Марiя ХiМИЧ, журналiст, мама двох дiтей, нинi мешкає у Канадi:

— Я живу в Канадi у провiнцiї Альберта. Тут дiти починають вiдвiдувати школу з п’яти рокiв: це клас дитячого садка, який розмiщений у примiщеннi школи. Тобто це дошкiльна освiта, де дiти знайомляться з абеткою, цифрами, здобувають певнi соцiальнi навички. З шести рокiв дiти вже йдуть у перший клас, де навчаються читати, рахувати й писати. Отже, справдi, можна сказати, що канадськi дiти йдуть у школу з п’яти рокiв, проте вони йдуть не у перший клас, а у клас дошкiльної освiти, дитсадок, де дитину готують до першого класу початкової школи. Гадаю, цю модель легко реалiзувати в Українi, вона, по сутi, вже iснує. Рiзниця в тому, що дiти в Українi до 6—7 рокiв перебувають у дитсадках, де їх готують до першого класу, а тiльки потiм йдуть до школи. Можна було б в Українi в примiщеннях школи зробити класи дошкiльної освiти, якi дiти вiдвiдували б з п’яти рокiв.

Ще один важливий момент — часто в канадських школах цей клас дошкiльної освiти функцiонує не повний робочий день, а лише пiвдня, або ж повний робочий день, проте лише двiчi на тиждень. На мою думку, це вiдбувається, бо попит на вiдвiдування дитсадка високий, i тому навчання у такий спосiб розбивають на двi змiни. Решту часу дiти дошкiльного вiку проводять з нянями, якi їх вiдводять i забирають зi школи, пiклуються про них, поки ввечерi їх не заберуть батьки. Загалом дитсадки в Канадi є приватними i коштують досить дорого. Українi у цьому планi пощастило, бо вона має державнi дошкiльнi заклади, де щомiсячна плата є помiрною. На мою думку, Українi варто запозичувати досвiд iнших країн у сферi освiти, проте треба робити це дуже обережно, щоб не зруйнувати тi хорошi напрацювання, якi вже iснують.

Оксана ПАВЛЕНКО, педагог, мама двох дiтей:

— Нова iнiцiатива Мiнiстерства освiти викликає дуже багато запитань, вiдповiдi на якi хотiлося б почути. Як i яким коштом Сергiй Шкарлет збирається забезпечити в українських школах, багато з яких уже нинi переповненi та не дотримуються вимоги закону про освiту щодо наповнюваностi класiв, належнi умови для навчання п’ятирiчок, з окремими спальнями, iгровими кiмнатами, туалетами, роздягальнями, достатнiм i безпечним простором для щоденних прогулянок i рухової активностi? Адже початковi школи у тих країнах, де дiти рано йдуть до школи, завжди розмiщенi у спецiально спроектованих окремих будiвлях.

Чому мiнiстерство не розглядає найбiльш очевидний план дiй — поступово вкладати кошти у розвиток системи дошкiльної освiти, щоб забезпечити достатню кiлькiсть дитячих садочкiв для 100% українських дошкiльнят, i лише пiсля цього запроваджувати на базi закладiв дошкiльної освiти ту навчальну програму, яку нинi обiцяють для п’ятирiчок у школах? Чи будуть повною мiрою забезпеченi малюки у школах групами продовженого дня та куди дiватимуть п’ятирiчок їхнi батьки пiд час шкiльних канiкул? i, вiдповiдно, якi вiддаленi наслiдки матиме реформа для кар’єрних та професiйних перспектив українських матерiв, яким ще складнiше буде жонглювати роботою та родиною?

Сергiй Шкарлет запевняє, що вiтчизнянi школярi — не гiршi за тих, хто навчається у бiльш розвинених країнах, та наголошує, що аргументи про вiдсутнiсть коштiв на чергову радикальну реформу освiти є недоцiльними. Якщо Мiнiстерство освiти планує витрачати на реформу величезнi кошти, чому воно натомiсть не спрямує їх на такi справдi важливi проекти, що безпосередньо впливатимуть на успiшнiсть учнiв у дорослому життi, як-от обладнання усiх шкiл сучасними лабораторiями для вивчення природничих наук у середнiх та старших класах, забезпечення стовiдсоткового доступу всiх школярiв до iнтернету та надання, за прикладом провiдних країн, усiм учням у користування шкiльних ноутбукiв, щоб гарантувати всiм здобувачам освiти рiвнi можливостi доступу до iнформацiї? i що, до речi, мiнiстерство планує робити з середньою школою — чи готовi будуть дiти, якi прийдуть до школи у п’ять рокiв, вивчати алгебру та геометрiю, фiзику та хiмiю вже з 11 лiт? Чи, може, програму молодших класiв знову розтягнуть ще на один рiк, а середнiх i старших — стиснуть, збiльшивши навантаження на i так перевантажених пiдлiткiв? Чи готовi будуть дiти до ЗНО та вибору профiльної освiти пiсля дев’ятого класу у 14 рокiв, та наскiльки успiшно вони зможуть у такому вiцi опановувати обраний фах, зокрема у технiкумах та коледжах? i чому нова iнiцiатива Мiнiстерства освiти бiльше схожа на чергову сумнозвiсну «оптимiзацiю» та безпiдставне скорочення освiтньої траєкторiї для маленьких українцiв?

Житомир.

Фото з сайту zhitomir.info

За матеріалами Гезети Верховної ради України

Image

3. Голосування . Підтримуєте пропозицію т. в. о. мiнiстра освiти i науки Сергiй Шкарлета ?

Image
Так
Ні
Мені однаково

Твоя реакція?

3
LOL
0
LOVED
0
PURE
0
AW
0
FUNNY
1
BAD!
0
EEW
0
OMG!
0
ANGRY
0 Коментарі

  • Школа по новому, до школи — у п’ять рокiв: що думають про пропозицiю мiнiстра експерти та батьки
  • Maestro